Епікондиліт ліктьового суглоба

Эпикондилит локтевого сустава: симптомы, диагностика и лечение

Епікондиліт ліктевого суглоба: симптоми, діагностика та лікування.

Визначення і причини виникнення епікондиліту ліктьового суглоба

Епікондиліт ліктьового суглоба, або “тенісний лікоть”, є запальним захворюванням сухожиль, що приєднуються до зовнішньої частини ліктьового суглоба. Воно характеризується болями, обмеженою рухливістю і обмеженням рухів. Причини виникнення епікондиліту включають механічне перенапруження та ушкодження сухожиль під впливом повторюваних рухів, недостатній розігрів перед фізичним навантаженням, а також неправильну техніку виконання рухів.

Етіологія епікондиліту ліктьового суглоба

Епікондиліт ліктьового суглобу, також відомий як “тенісний лікоть”, зазвичай виникає в результаті мікротравм та перевантаження м’язу зовнішньої частини передпліччя, відповідального за згинання та розгинання зап’ястя та пальців. Причиною розвитку захворювання є повторювана дія або перевантаження цього м’язу, що призводить до запалення сухожиль та тиску на навколишні тканини, викликаючи біль і дискомфорт в області ліктя.

  • Повторювані рухи: Монотонні та одноманітні рухи рук, особливо при неправильній техніці, можуть призвести до перевантаження м’язів ліктя.
  • Неправильне тренування: Недостатнє розминання перед фізичною активністю або неправильна техніка вправ може сприяти розвитку епікондиліту ліктя.
  • Перевантаження та травма: Зайве навантаження на ліктьовий суглоб або травми, що призводять до пошкодження тканин, можуть бути основними причинами розвитку епікондиліту.
  • Слабкі м’язи та недостатня розтяжка: Недостатній розвиток м’язів передпліччя або обмежена рухомість суглобів також можуть сприяти розвитку захворювання.
  • Тривалий стрес: Психоемоційне напруження, якщо воно зберігається протягом тривалого часу, може вплинути на м’язи та сухожилля в області ліктя, викликаючи подразнення та запалення.

Отримати консультацію

Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація запобіжить негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:

Клінічна картина епікондиліту ліктьового суглоба

Клінічна картина епікондиліту ліктьового суглоба часто включає у себе болісні відчуття в області зовнішнього ліктьового епікондила, які можуть збільшуватися при згинанні або розгинанні ліктя та при стисканні кисті. Біль може бути гострою або хронічною, з тенденцією до збільшення при виконанні певних рухів або тривалому навантаженні на передпліччя. Інші симптоми включають обмеження руху в лікті, відчуття слабості в руці або зменшення сили стискування, іноді супроводжувані набряком або почервонінням в області ліктя.

  • Біль: зазвичай виникає в області зовнішнього ліктьового епікондила і може зігнутися під час згинання або розгинання ліктьового суглоба.
  • Обмеження руху: пацієнти можуть відчувати утруднення при виконанні щоденних дій, таких як підйом предметів або стиснення кисті.
  • Відчуття слабкості: можливе появлення відчуття слабкості в руці або зменшення сили стиснення.
  • Посилення симптомів при навантаженні: більові відчуття можуть посилитися при підвищеній фізичній активності або тривалому навантаженні на руку.
  • Можливе появлення набряку або почервоніння: іноді в області ліктя може спостерігатися набряк або почервоніння, пов’язані з запальною реакцією.

Компетентна думка щодо лікування епікондиліту ліктьового суглоба

Експерти у галузі медицини рекомендують комплексний підхід до лікування епікондиліту ліктьового суглоба, що включає методи консервативної терапії, фізіотерапевтичні процедури, реабілітацію та в деяких випадках хірургічну інтервенцію. Консервативні методи, такі як застосування протизапальних препаратів, фізіотерапія, розтяжка м’язів та ліктьового суглоба, а також носіння ліктьової бандажа, мають ефективність у зменшенні болю та запалення, сприяють швидкому відновленню та запобігають рецидивам захворювання.

Методи діагностики епікондиліту ліктьового суглоба

Діагностика епікондиліту ліктьового суглоба зазвичай включає фізичне обстеження пацієнта для виявлення болючих точок у області ліктя при натисканні, а також оцінку рухів ліктя і передпліччя. Додатковими методами діагностики можуть бути рентгенографія для виключення інших патологій кісток, ультразвукове дослідження для візуалізації м’яких тканин та суглобних структур, а також магнітно-резонансна томографія (МРТ) для більш детального вивчення стану тканин у області ліктя та суглоба.

  • Фізичне обстеження: Включає пальпацію області ліктьового епікондила для виявлення болючості та перевірку області на наявність відечі.
  • Рентгенографія: Дозволяє оцінити стан кісток ліктя та виявити інші патології, які можуть бути причиною болей в області ліктя.
  • Ультразвукове дослідження: Використовується для візуалізації м’яких тканин, суглобових структур та оцінки стану сухожиль в області ліктя.
  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ): Надає більш детальне зображення тканин в області ліктя та суглоба для точної діагностики та оцінки стану тканин.
  • Електроміографія: Метод для вивчення електричної активності м’язів, який може бути використаний для оцінки функції м’язів та проведення диференціальної діагностики при болях в області ліктя.

Чому «b-healthy clinic»?

1
Лікування проводиться за новітніми стандартами, що забезпечує ефективність та безпеку
2
Проводимо точний аналіз захворювання для вибору оптимального плану лікування
3
Використовуємо передові технології для швидкої та точної діагностики
4
Забезпечуємо якісне обслуговування та пропонуємо вигідні цінові умови

Терапія для епікондиліту ліктьового суглоба

Лікування епікондиліту ліктьового суглоба може включати консервативні методи, такі як застосування лікувальних вправ, фізіотерапії, носіння спеціальних підтримок на лікть та суглоби, а також застосування нестероїдних протизапальних препаратів для зменшення запалення та болю. У деяких випадках може знадобитися ін’єкція кортикостероїдів для зняття більових симптомів. У більш складних випадках, коли консервативні методи не призводять до покращення стану, може знадобитися хірургічне втручання, таке як тенодез або артроскопія для видалення пошкодженого сухожилля.

  • Нестероїдні протизапальні препарати (НПП) – використовуються для зниження запалення і болю в області ліктя.
  • Фізіотерапія та реабілітація – лікувальні вправи та фізичні процедури допомагають відновити функцію м’язів та сухожилля в області ліктя.
  • Використання лікувальних опор – спеціальні опори на лікті можуть допомогти знизити навантаження на суглоб та полегшити боль.
  • Ін’єкції кортикостероїдів – вводяться для місцевого зниження запалення та зменшення болю в області ліктя.
  • Хірургічне втручання – у випадках, коли консервативне лікування не приносить результатів, може знадобитися операція для видалення пошкоджених тканин та відновлення сухожилля в області ліктя.

Заходи, однак, можна уникнути епікондиліту ліктьового суглоба

Для профілактики епікондиліту ліктьового суглоба рекомендується дотримуватися правильної техніки виконання щоденних рухів, уникати перенавантаження передпліччя та ліктьового суглоба під час повсякденних занять або роботи. Важливо розшаровувати м’язи передпліччя та регулярно виконувати вправи для їх посилення, а також слідкувати за постурою тіла під час виконання фізичних вправ і робочих завдань, щоб запобігти зайвому навантаженню на ліктьовий суглоб та сухожилля.

  • Раціональне навантаження: Уникайте занадто інтенсивних тренувань або завдань, які можуть спричинити перевантаження зовнішнього ліктьового епіконділа.
  • Зміцнення м’язів: Включіть до своєї програми вправи на зміцнення м’язів передпліччя, щоб підтримувати їх силу та гнучкість.
  • Правильна техніка: Зверніть увагу на ергономіку та правильну техніку виконання дій, щоб уникати неправильного навантаження на ліктьовий суглоб.
  • Регулярні перерви та розминка: Під час виконання одноманітних завдань робіть перерви для відпочинку та розтяжок, щоб запобігти появі перевантажень та травм.
  • Коригування обладнання: При роботі за комп’ютером або з використанням інших інструментів, переконайтеся, що обладнання та меблі налаштовані правильно з урахуванням вашої ергономіки.

Дивовижні аспекти епікондиліту ліктьового суглоба

Епікондиліт ліктьового суглоба, хоча й часто спостерігається у спортсменів, таких як тенісисти і гольфісти, також може виникнути у осіб, які не мають відношення до професійного спорту. Ця патологія може бути результатом мікротравм та перенавантаження м’язів передпліччя під час виконання повсякденних завдань і занять, що підкреслює важливість правильної техніки рухів та догляду за м’язами для профілактики цього захворювання. Дослідження також показують, що ризик розвитку епікондиліту ліктьового суглоба може збільшуватися з віком і при наявності інших захворювань суглобів, що підкреслює важливість регулярного моніторингу стану суглобів та профілактичних заходів для збереження здоров’я ліктьового суглоба.

Запитання по темі

Часто задовгувані питання про епікондиліт ліктьового суглоба

Епікондиліт ліктьового суглоба, також відомий як “тенісний лікоть”, є поширеним станом, що характеризується запаленням або подразненням сухожиль зовнішнього епікондила ліктя. Пацієнти зазвичай звертаються за допомогою через біль у області ліктя, який підсилюється при рухах згинання та розгинання ліктя, а також при ударах або стисканні предметів рукою. Діагностика і лікування епікондиліту ліктьового суглоба часто потребують комплексного підходу, що включає консервативні методи і в деяких випадках хірургічне втручання.

На що можна замінити стандартні методи лікування при хронічному епікондиліті ліктьового суглоба?

При хронічному епікондиліті ліктьового суглоба, коли стандартні методи лікування не принесли відчутного полегшення, деякі пацієнти можуть звернутися до альтернативних методів, таких як терапія ударними хвилями, акупунктура, мануальна терапія або фітотерапія. Незважаючи на те, що ці методи можуть бути використані як доповнення до традиційних підходів, важливо отримати консультацію спеціаліста перед застосуванням альтернативних методів лікування, щоб забезпечити безпеку та ефективність процедур при хронічному процесі.

Яка роль фізичної активності у розвитку та профілактиці епікондиліту ліктьового суглоба?

Фізична активність відіграє важливу роль як у розвитку, так і в профілактиці епікондиліту ліктьового суглоба. Помірні фізичні навантаження можуть сприяти зміцненню м’язів передпліччя, покращенню кровообігу і підтримці гнучкості суглобів, що може знизити ризик розвитку запальних процесів. Однак зайва або неправильна навантаження на суглоби та сухожилля можуть збільшити ймовірність травматизації та запалення, тому важливо вибирати помірні вправи та слідкувати за правильною технікою і режимом тренувань для профілактики епікондиліту ліктьового суглоба.

Яке вплив може мати психологічний стан на прогноз при епікондиліті ліктьового суглоба?

Психологічний стан пацієнта може мати значний вплив на прогноз при епікондиліті ліктьового суглоба. Стрес, тривога та депресія можуть ускладнювати більові відчуття та уповільнювати процес одужання за рахунок посилення периферичної та центральної чутливості до болю. Психоемоційні проблеми можуть стати перепоною для ефективного лікування та реабілітації, тому розуміння та підтримка пацієнтів у плані психологічного благополуччя є важливими для успішного подолання епікондиліту ліктьового суглоба.