Епікондиліт ліктевого суглоба: симптоми, діагностика та лікування.
- Визначення і причини виникнення епікондиліту ліктьового суглоба
- Етіологія епікондиліту ліктьового суглоба
- Клінічна картина епікондиліту ліктьового суглоба
- Компетентна думка щодо лікування епікондиліту ліктьового суглоба
- Методи діагностики епікондиліту ліктьового суглоба
- Терапія для епікондиліту ліктьового суглоба
- Заходи, однак, можна уникнути епікондиліту ліктьового суглоба
- Дивовижні аспекти епікондиліту ліктьового суглоба
- Запитання по темі
Визначення і причини виникнення епікондиліту ліктьового суглоба
Епікондиліт ліктьового суглоба, або “тенісний лікоть”, є запальним захворюванням сухожиль, що приєднуються до зовнішньої частини ліктьового суглоба. Воно характеризується болями, обмеженою рухливістю і обмеженням рухів. Причини виникнення епікондиліту включають механічне перенапруження та ушкодження сухожиль під впливом повторюваних рухів, недостатній розігрів перед фізичним навантаженням, а також неправильну техніку виконання рухів.
Список діагностичних послуг:
Етіологія епікондиліту ліктьового суглоба
Епікондиліт ліктьового суглобу, також відомий як “тенісний лікоть”, зазвичай виникає в результаті мікротравм та перевантаження м’язу зовнішньої частини передпліччя, відповідального за згинання та розгинання зап’ястя та пальців. Причиною розвитку захворювання є повторювана дія або перевантаження цього м’язу, що призводить до запалення сухожиль та тиску на навколишні тканини, викликаючи біль і дискомфорт в області ліктя.
- Повторювані рухи: Монотонні та одноманітні рухи рук, особливо при неправильній техніці, можуть призвести до перевантаження м’язів ліктя.
- Неправильне тренування: Недостатнє розминання перед фізичною активністю або неправильна техніка вправ може сприяти розвитку епікондиліту ліктя.
- Перевантаження та травма: Зайве навантаження на ліктьовий суглоб або травми, що призводять до пошкодження тканин, можуть бути основними причинами розвитку епікондиліту.
- Слабкі м’язи та недостатня розтяжка: Недостатній розвиток м’язів передпліччя або обмежена рухомість суглобів також можуть сприяти розвитку захворювання.
- Тривалий стрес: Психоемоційне напруження, якщо воно зберігається протягом тривалого часу, може вплинути на м’язи та сухожилля в області ліктя, викликаючи подразнення та запалення.
Отримати консультацію
Клінічна картина епікондиліту ліктьового суглоба
Клінічна картина епікондиліту ліктьового суглоба часто включає у себе болісні відчуття в області зовнішнього ліктьового епікондила, які можуть збільшуватися при згинанні або розгинанні ліктя та при стисканні кисті. Біль може бути гострою або хронічною, з тенденцією до збільшення при виконанні певних рухів або тривалому навантаженні на передпліччя. Інші симптоми включають обмеження руху в лікті, відчуття слабості в руці або зменшення сили стискування, іноді супроводжувані набряком або почервонінням в області ліктя.
- Біль: зазвичай виникає в області зовнішнього ліктьового епікондила і може зігнутися під час згинання або розгинання ліктьового суглоба.
- Обмеження руху: пацієнти можуть відчувати утруднення при виконанні щоденних дій, таких як підйом предметів або стиснення кисті.
- Відчуття слабкості: можливе появлення відчуття слабкості в руці або зменшення сили стиснення.
- Посилення симптомів при навантаженні: більові відчуття можуть посилитися при підвищеній фізичній активності або тривалому навантаженні на руку.
- Можливе появлення набряку або почервоніння: іноді в області ліктя може спостерігатися набряк або почервоніння, пов’язані з запальною реакцією.
Компетентна думка щодо лікування епікондиліту ліктьового суглоба
Експерти у галузі медицини рекомендують комплексний підхід до лікування епікондиліту ліктьового суглоба, що включає методи консервативної терапії, фізіотерапевтичні процедури, реабілітацію та в деяких випадках хірургічну інтервенцію. Консервативні методи, такі як застосування протизапальних препаратів, фізіотерапія, розтяжка м’язів та ліктьового суглоба, а також носіння ліктьової бандажа, мають ефективність у зменшенні болю та запалення, сприяють швидкому відновленню та запобігають рецидивам захворювання.
Методи діагностики епікондиліту ліктьового суглоба
Діагностика епікондиліту ліктьового суглоба зазвичай включає фізичне обстеження пацієнта для виявлення болючих точок у області ліктя при натисканні, а також оцінку рухів ліктя і передпліччя. Додатковими методами діагностики можуть бути рентгенографія для виключення інших патологій кісток, ультразвукове дослідження для візуалізації м’яких тканин та суглобних структур, а також магнітно-резонансна томографія (МРТ) для більш детального вивчення стану тканин у області ліктя та суглоба.
- Фізичне обстеження: Включає пальпацію області ліктьового епікондила для виявлення болючості та перевірку області на наявність відечі.
- Рентгенографія: Дозволяє оцінити стан кісток ліктя та виявити інші патології, які можуть бути причиною болей в області ліктя.
- Ультразвукове дослідження: Використовується для візуалізації м’яких тканин, суглобових структур та оцінки стану сухожиль в області ліктя.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ): Надає більш детальне зображення тканин в області ліктя та суглоба для точної діагностики та оцінки стану тканин.
- Електроміографія: Метод для вивчення електричної активності м’язів, який може бути використаний для оцінки функції м’язів та проведення диференціальної діагностики при болях в області ліктя.
Чому «b-healthy clinic»?
Терапія для епікондиліту ліктьового суглоба
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПП) – використовуються для зниження запалення і болю в області ліктя.
- Фізіотерапія та реабілітація – лікувальні вправи та фізичні процедури допомагають відновити функцію м’язів та сухожилля в області ліктя.
- Використання лікувальних опор – спеціальні опори на лікті можуть допомогти знизити навантаження на суглоб та полегшити боль.
- Ін’єкції кортикостероїдів – вводяться для місцевого зниження запалення та зменшення болю в області ліктя.
- Хірургічне втручання – у випадках, коли консервативне лікування не приносить результатів, може знадобитися операція для видалення пошкоджених тканин та відновлення сухожилля в області ліктя.
Заходи, однак, можна уникнути епікондиліту ліктьового суглоба
- Раціональне навантаження: Уникайте занадто інтенсивних тренувань або завдань, які можуть спричинити перевантаження зовнішнього ліктьового епіконділа.
- Зміцнення м’язів: Включіть до своєї програми вправи на зміцнення м’язів передпліччя, щоб підтримувати їх силу та гнучкість.
- Правильна техніка: Зверніть увагу на ергономіку та правильну техніку виконання дій, щоб уникати неправильного навантаження на ліктьовий суглоб.
- Регулярні перерви та розминка: Під час виконання одноманітних завдань робіть перерви для відпочинку та розтяжок, щоб запобігти появі перевантажень та травм.
- Коригування обладнання: При роботі за комп’ютером або з використанням інших інструментів, переконайтеся, що обладнання та меблі налаштовані правильно з урахуванням вашої ергономіки.