Гіперпаратиреоз

Hyperparathyroidism: symptoms, causes, and treatment.

Гіперпаратиреоз: симптоми, причини та лікування.

Розуміння гіперпаратиреозу

Гіперпаратиреоз – це ендокринне захворювання, яке характеризується надмірним виділенням паратгормону (PTH) паращитовидними залозами. Це може виникнути внаслідок гіперплазії паращитовидних залоз, доброякісних пухлин або раку. Гіперпаратиреоз може призвести до різних симптомів, включаючи слабкість, болі у кістках, кальціуретичну нефропатію та інші порушення, які потребують своєчасної діагностики та лікування.

Лікуванням даного захворювання займається:
Ендокринологія Дитяча ендокринологія

Список діагностичних послуг:

Аналізи Ультразвукова діагностика Онлайн консультації

Етіологія гіперпаратиреозу

Гіперпаратиреоз може виникнути з різних причин, включаючи первинну гіперплазію паращитоподібних залоз, аденому паращитовидної залози або вторинну реакцію на гіповітаміноз D. Первинний гіперпаратиреоз зазвичай викликаний гіперфункцією паращитовидної залози через гіперплазію чи опухоль. Аденоми паращитовидної залози можуть призводити до надмірної секреції паратиреоїдного гормону. Вторинний гіперпаратиреоз часто розвивається у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю через зниження зворотного резорбції кальцію, що призводить до стимуляції вивільнення паратиреоїдного гормону.

  • Паращитоподійні залози неспроможні до регуляції: дефект у регуляції паращитоподійних залоз може призвести до їхньої зайвої активності.
  • Аденома паращитоподійної залози: опухоль у паращитоподійній залозі може викликати зайве виділення паращитоподійного гормону.
  • Первинна гіперплазія паращитоподійних залоз: збільшення розміру паращитоподійних залоз може призвести до гіперпродукції гормону паращитоподійної залози.
  • Вторинний гіперпаратиреоз через хронічну ниркову недостатність: ниркова недостатність може призвести до змін у зворотній резорбції кальцію, стимулюючи секрецію паращитоподійного гормону.
  • Гіповітаміноз D: Недостатнє надходження вітаміну D може сприяти розвитку гіперпаратиреозу через його вплив на кальцієвий обмін.

Отримати консультацію

Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація запобіжить негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
+380505082050
Записатися на прийом

Клінічна картина гіперпаратиреозу

Гіперпаратиреоз може проявлятися різноманітними симптомами, включаючи слабість, втомленість, відчуття сонливості, болі в кістках і м’язах. Пацієнти також можуть відчувати проблеми з пам’яттю, погіршення концентрації, а також порушення настрою, такі як депресія або роздратованість. У випадках тривалого необробленого гіперпаратиреоза можуть розвиватися остеопороз і кальцинози.

Однак не всі випадки гіперпаратиреозу супроводжуються вираженими симптомами. У деяких пацієнтів стан може бути асимптоматичним або проявлятися лише легкими симптомами, які можуть бути непомітні на ранніх стадіях захворювання. Важливо проводити регулярні обстеження і контроль рівнів паратиреоїдного гормону для своєчасного виявлення і лікування гіперпаратиреозу.

  • Слабкість і втомленість: Пацієнти з гіперпаратиреозом часто відчувають зниження енергії, почуття втоми і слабості.
  • Болі в кістках і м’язах: Болючі відчуття в кістках і м’язах можуть бути одним з поширених симптомів гіперпаратиреозу.
  • Проблеми з пам’яттю і концентрацією: Гіперпаратиреоз може вплинути на когнітивні функції пацієнта, викликаючи ускладнення з пам’яттю і концентрацією.
  • Порушення настрою: Пацієнти можуть зіткнутися зі змінами в настрої, включаючи депресію, роздратованість та інші психологічні проблеми.
  • Остеопороз та кальцинози: У випадку тривалого необробленого гіперпаратиреозу можливе розвиток остеопорозу (зменшення щільності кісткової тканини) та кальцинозів (відкладення кальцію в органах і тканинах).

Медична думка про лікування гіперпаратиреозу

Експерти в галузі ендокринології зазвичай рекомендують індивідуалізований підхід до лікування гіперпаратиреозу, враховуючи причину та тяжкість захворювання у кожного пацієнта. У більшості випадків первинного гіперпаратиреозу, спричиненого гіперплазією або аденомою паратиреоїдної залози, хірургічне видалення ураженої частини або повне видалення залози (паратиреоїдектомія) може бути запропоноване як оптимальний метод лікування.

Для пацієнтів, яким не показано хірургічне лікування, можуть бути запропоновані консервативні методи лікування, включаючи моніторинг рівня кальцію, використання препаратів, що регулюють рівень кальцію в крові, та загальні рекомендації щодо дієти та способу життя. Експертна думка підкреслює важливість постійного моніторингу пацієнтів з гіперпаратиреозом з метою запобігання ускладнень та забезпечення ефективного управління захворюванням.

Методи діагностики гіперпаратиреозу

Діагностика гіперпаратиреозу зазвичай включає в себе вимірювання рівнів паратиреоїдного гормону (PTH) в крові, кальцію і фосфату. При первинному гіперпаратиреозі виявляється підвищений рівень PTH при рівні кальцію вище норми, у той час як при вторинному гіперпаратиреозі PTH підвищений при нормальному або зниженому рівні кальцію. Додаткові дослідження, такі як ультразвукове дослідження паращитоподібних залоз або сцинтиграфія, можуть бути проведені для визначення структури залоз та локалізації пухлини.

Для точного діагнозу і планування лікування може знадобитися консультація ендокринолога. Діагностика гіперпаратиреозу включає не лише лабораторні дослідження, але й має важливе значення клінічне обстеження пацієнта та вивчення його медичної історії для визначення найкращого підходу до діагностики і лікування цього стану.

  • Вимірювання рівня паратиреоїдного гормону (PTH): аналіз рівня PTH у крові допомагає виявити гіперпаратиреоз та визначити його тип.
  • Вимірювання рівня кальцію та фосфату: аналіз крові на рівень кальцію та фосфату необхідний для оцінки порушень гомеостазу мінеральних речовин, характерних для гіперпаратиреоза.
  • УЗД-дослідження паращитовидних залоз: проведення УЗД може допомогти визначити розмір, структуру та наявність пухлин в паращитовидних залозах.
  • Сцинтиграфія: це функціональне зображення паращитовидних залоз, яке допомагає визначити їх діяльність та локалізацію можливих пухлин.
  • Консультація ендокринолога: важливо звернутися до спеціаліста для комплексного аналізу симптомів, результатів обстежень та планування подальших дій з діагностики та лікування гіперпаратиреозу.

Чому «b-healthy clinic»?

1
Лікування проводиться за новітніми стандартами, що забезпечує ефективність та безпеку
2
Проводимо точний аналіз захворювання для вибору оптимального плану лікування
3
Використовуємо передові технології для швидкої та точної діагностики
4
Забезпечуємо якісне обслуговування та пропонуємо вигідні цінові умови

Методи лікування гіперпаратиреозу

Лікування гіперпаратиреозу залежить від його типу та причини. У разі первинного гіперпаратиреозу, пов’язаного з пухлиною паращитовидної залози, часто рекомендується хірургічне видалення пухлини або навіть частини залози. Для пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом, спричиненим хронічною нирковою недостатністю, важливо контролювати рівні кальцію та фосфату в організмі, а також забезпечити правильне лікування основного захворювання нирок.

Крім того, лікування також може включати зміну дієти для контролю рівня кальцію, прийом препаратів вітаміну D та кальцію, а також моніторинг рівнів кальцію та паратиреоїдного гормону після хірургічного видалення пухлини. У разі симптоматичного гіперпаратиреозу, такого як остеопороз, можуть знадобитися додаткові методи лікування, спрямовані на зміцнення кісток та зниження ризику переломів.

  • Хірургічне втручання: У випадку первинного гіперпаратиреозу, пов’язаного з пухлиною паратіреоїдної залози, може бути рекомендоване видалення пухлини або паратіреоїдної залози.
  • Фармакологічне лікування: Для корекції рівня кальцію і паратіреоїдного гормону можуть застосовуватися препарати вітаміну D і кальцію, бісфосфонати та інші лікарські препарати.
  • Зміна дієти: Важливою складовою лікування є контроль рівня споживання кальцію і фосфату з їжею для регулювання гормонального балансу.
  • Моніторинг рівнів кальцію і паратіреоїдного гормону: Регулярний контроль рівнів кальцію і PTH допомагає оцінити ефективність лікування і підтримувати гормональний баланс.
  • Лікування ускладнень: При наявності остеопорозу або інших ускладнень, необхідно вживати заходи щодо зміцнення кісток і запобігання переломів.

Засоби профілактики гіперпаратиреозу

Профілактика гіперпаратиреозу включає регулярне обстеження і контроль рівня кальцію, фосфату та паратиреоїдного гормону у осіб з підвищеним ризиком розвитку даного стану. Пацієнтам, у яких є історія або фактори ризику для гіперпаратиреозу, важливо слідкувати за своїм здоров’ям, включаючи звернення до лікаря при появі підозрілих симптомів.

Для зменшення ймовірності виникнення гіперпаратиреозу також важливо підтримувати здоровий спосіб життя, включаючи збалансоване харчування з достатнім рівнем кальцію та вітаміну D, регулярні фізичні навантаження, відмову від шкідливих звичок (наприклад, куріння) та дотримання здорового способу життя взагалі.

  • Регулярні обстеження: Пацієнтам з підвищеним ризиком гіперпаратиреозу рекомендується проводити регулярні медичні обстеження для контролю рівнів кальцію, фосфату та паратиреоїдного гормону.
  • Здоровий спосіб життя: Підтримання збалансованого харчування з достатнім рівнем кальцію і вітаміну D, а також регулярні фізичні вправи можуть сприяти профілактиці гіперпаратиреозу.
  • Відмова від шкідливих звичок: Уникання куріння та помірне вживання алкоголю також можуть знизити ризик розвитку гіперпаратиреозу.
  • Своєчасне звертання до лікаря: При появі підозрілих симптомів, слід своєчасно звернутися до лікаря для проведення необхідних обстежень та діагностики.
  • Підтримання здорового способу життя взагалі: Регулярне вживання вітамінів та мінералів, дотримання режиму дня й активний спосіб життя сприяють загальному здоров’ю та знижують ризик розвитку гіперпаратиреозу.

Дивовижні аспекти гіперпаратиреозу

Гіперпаратиреоз може проявлятися не лише як захворювання певної залози, але також як стан, який впливає на різні системи організму. Наприклад, високі рівні паратиреоїдного гормону можуть заблокувати поглиблення кальцію кістками та призвести до розвитку ослаблення кісток, такого як остеопороз. Крім того, гіперпаратиреоз може впливати на обмінні процеси, включаючи рівень кальцію в крові, що може вплинути на серцево-судинну систему та нервову систему.

Цікавим фактом є також можлива асоціація між гіперпаратиреозом та збільшеним ризиком розвитку певних видів раку. Дослідження показують, що не лише сам гіперпаратиреоз, але і лікування даного стану можуть вплинути на ймовірність виникнення злоякісних пухлин. Розвиток більш глибокого розуміння цих аспектів може допомогти в удосконаленні діагностики, лікування та профілактики гіперпаратиреозу.

Запитання по темі