Латеральний епікондиліт

Латеральный эпикондилит: диагностика, лечение и профилактика

Латеральний епікондиліт: діагностика, лікування та профілактика.

Розуміння латерального епікондиліту

Латеральний епікондиліт, також відомий як “тенісний лікоть”, є станом, що характеризується болем і запаленням в області зовнішнього ліктьового суглоба. Це поширене пошкодження серед спортсменів та осіб, які ведуть монотонний спосіб життя з постійними рухами, що навантажують ліктьовий суглоб. Основні симптоми включають біль при згинанні або розгинанні ліктя, ослаблення сили в руці та обмеження рухів. Важливо своєчасно звернутися до спеціаліста для діагностики та призначення ефективного лікування, щоб уникнути хронічного перебігу захворювання та наслідків для звичайної активності пацієнта.

Лікуванням даного захворювання займається:
Ортопедія-Травматологія Дитяча ортопедія та травматологія

Список діагностичних послуг:

Аналізи Ультразвукова діагностика Онлайн консультації

Фактори, що сприяють розвитку латерального епікондиліту

Латеральний епікондиліт, також відомий як тенісний лікоть, найчастіше викликається повторюваними рухами та перевантаженням ліктьового суглоба. Цей тип тендоніту частіше зустрічається у людей, які займаються тенісом, гольфом, підняттям важкостей або іншими видами діяльності, яка вимагає повторюваних різких рухів передпліччя. Крім того, фактори, такі як неправильна техніка виконання вправ, неадекватне обладнання та слабкі м’язи передпліччя, також можуть сприяти розвитку цього захворювання.

  • Повторювані рухи: Часті і монотонні рухи передпліччя можуть негативно позначитися на сухожильниках та зв’язках.
  • Перевантаження: Зайва навантаження на ліктьовий суглоб, викликана фізичною активністю чи щоденними діями, може призвести до роздратування сухожильників.
  • Неправильна техніка виконання вправ: Помилки в техніці під час занять спортом або фізичною роботою можуть збільшити ризик розвитку латерального епікондиліту.
  • Невідповідність обладнання: Використання незручного або не відповідного обладнання під час занять спортом або роботою може вплинути на стан ліктьового суглоба.
  • Слабкі м’язи передпліччя: Недостатній розвиток м’язів і нестача сили в передпліччі можуть обумовити підвищене навантаження на сухожильники, сприяючи розвитку цієї хвороби.

Отримати консультацію

Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація запобіжить негативним наслідкам для вашого здоров'я.
Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:
+380505082050
Записатися на прийом

Можливі ознаки латерального епікондиліту

Латеральний епікондиліт зазвичай проявляється болями і дискомфортом в області зовнішньої частини ліктьового суглоба. Пацієнти можуть відчувати посилені болі під час стискання або згинання руки, а також під час виконання повсякденних рухів, таких як підйом предметів. Можуть виникати відчуття оніміння або слабкості в передпліччі, а також підсилення болей під час нічного відпочинку. Крім того, при Латеральному епікондиліті може спостерігатися набряк і почервоніння в області ліктьового суглоба.

  • Біль у ліктьовому суглобі: більшість пацієнтів з латеральним епікондилітом відчувають біль і дискомфорт в області зовнішньої частини ліктя.
  • Погіршення болю при русі: стискання, згинання руки чи виконання повсякденних повторюваних дій, таких як піднімання предметів, може викликати загострення болю.
  • Відчуття оніміння і слабості: пацієнти можуть відчувати оніміння або слабість у передпліччі, пов’язані з латеральним епікондилітом.
  • Посилення болю в нічний час: болі в ліктьовому суглобі можуть посилюватися під час нічного відпочинку, що може призвести до порушення сну.
  • Набряк і почервоніння в області суглоба: деякі пацієнти з латеральним епікондилітом можуть спостерігати набряк і почервоніння в районі ліктя, пов’язані з запальною реакцією.

Рекомендації експертів щодо лікування латерального епікондиліту

Фахівці в галузі ортопедії та реабілітації часто рекомендують комплексний підхід до лікування Латерального епікондиліту. Цей підхід може включати застосування фізіотерапії, ортезів для передпліччя, вправ для зміцнення м’язів, а також ін’єкції протизапальних препаратів. Фахівці звертають увагу на необхідність корекції техніки виконання повсякденних рухів, щоб уникнути повторного ураження епіконділа.

Одним із ключових принципів успішного лікування Латерального епікондиліту, на який вказують фахівці, є індивідуалізація підходу до кожного пацієнта. Це означає адаптацію лікувального плану до конкретних потреб і особливостей кожної людини. Окрім того, фахівці підкреслюють важливість регулярності виконання рекомендацій з лікування та спостереження за динамікою стану хворого для досягнення найкращих результатів.

Діагностика латерального епікондиліту

Діагностика латерального епікондиліту зазвичай починається з медичного огляду і збору анамнезу пацієнта. Лікар може провести спеціальні тести та вправи, спрямовані на перевірку болючих точок та функціональності передпліччя. Для уточнення діагнозу та виключення інших можливих причин болей у ліктьовому суглобі можуть бути призначені рентгенографія, уЗГ або МРТ.

При діагностиці латерального епікондиліту важливо враховувати особливості клінічних проявів та анамнезу пацієнта. Тщательна діагностика дозволяє визначити ступінь важкості захворювання та спланувати відповідне лікування для кожного конкретного випадку.

  • Медичний огляд: початкова стадія діагностики включає в себе візуальний огляд та пальпацію області ліктьового суглоба.
  • Збір анамнезу: лікар проводить бесіду з пацієнтом для виявлення характеру болю, травм та факторів, які могли сприяти виникненню захворювання.
  • Функціональні тести: для оцінки рухливості та болючості ліктьового суглоба можуть бути проведені спеціальні тести та вправи.
  • Інструментальні методи: для уточнення діагнозу та оцінки стану тканин можуть призначатися рентгенографія, УЗД або МРТ ліктьового суглоба.
  • Додаткові обстеження: у ряді випадків може знадобитися додаткова консультація спеціалістів, таких як ревматолог чи ортопед, для точної діагностики та планування лікування.

Чому «b-healthy clinic»?

1
Лікування проводиться за новітніми стандартами, що забезпечує ефективність та безпеку
2
Проводимо точний аналіз захворювання для вибору оптимального плану лікування
3
Використовуємо передові технології для швидкої та точної діагностики
4
Забезпечуємо якісне обслуговування та пропонуємо вигідні цінові умови

Методи лікування латерального епікондиліту

Лікування латерального епікондиліту може включати консервативні методи, такі як фізіотерапія, носіння спеціальних браслетів або стрічок, застосування льодових обгортань та прийом протизапальних препаратів. Фізіотерапевтичні вправи для зміцнення м’язів передпліччя, масаж і розтяжка також можуть бути ефективними методами лікування.

У деяких випадках, коли консервативне лікування не дає очікуваних результатів, може знадобитися хірургічне втручання. Хірургія включає у собі видалення пошкодженої тканини або реабілітацію ушкоджених сухожилок. Операції часто супроводжуються післяопераційним реабілітаційним періодом, який включає фізичну терапію та поступовий повернення до щоденної активності.

  • Фізіотерапія: Включає в себе вправи для зміцнення м’язів передпліччя, масаж, розтяжку та інші процедури, спрямовані на відновлення функції ліктьового суглоба.
  • Застосування льодових обгортань: Льодові компреси можуть допомогти зменшити запалення та полегшити біль у області латерального епікондиліту.
  • Протизапальні препарати: Використання препаратів для зниження запалення, таких як НПЗП, може допомогти знизити більові відчуття та зменшити набряклість.
  • Використання браслетів та стрічок: Носіння спеціальних пристроїв на лікті може знизити навантаження на сухожилля та суглоб, сприяючи загоєнню.
  • Хірургічне втручання: У випадках, коли консервативне лікування не є ефективним, може знадобитися операція для видалення пошкодженої тканини або відновлення ушкоджених сухожилків.

Методи профілактики латерального епікондиліту

Профілактика бічного епікондиліту включає в себе ряд рекомендацій, спрямованих на запобігання перевантажень і травм ліктьового суглоба. Важливо слідкувати за своєю робочою та спортивною активністю, уникати одноманітних повторювальних рухів і відпочивати достатньо після тренувань і фізичної активності. Правильна техніка виконання вправ та робіт, застосування ергономічних принципів під час виконання завдань також сприяє зниженню ризику розвитку цього захворювання.

Збереження та зміцнення м’язів передпліччя, регулярні розтяжки і розминки, а також використання захисного обладнання під час занять спортом, особливо такими видами, що пов’язані з повторювальними рухами рук, допомагають знизити ймовірність виникнення бічного епікондиліту. Для профілактики також важливо звернути увагу на своє робоче місце, підібрати правильне обладнання та інструменти, щоб знизити навантаження на ліктьовий суглоб у повсякденному житті.

  • Регулярні вправи для зміцнення м’язів передпліччя: Включення в тренувальний режим вправ, спрямованих на зміцнення м’язів передпліччя, може допомогти знизити ризик виникнення Латерального епікондиліту.
  • Тщательне розминання і розтяжка перед фізичною активністю: Проведення ефективного розминання і розтяжки перед тренуванням або фізичним навантаженням допоможе підготувати м’язи і зв’язки до роботи, зменшуючи ймовірність травм.
  • Уникання одноманітних повторюваних рухів: При роботі або заняттях спортом варто уникати монотонних рухів, які можуть вплинути негативно на стан ліктевого суглоба.
  • Правильна техніка виконання вправ і робіт: Дотримання правильної техніки виконання рухів при роботі або тренуванні допоможе уникнути перевантажень і травм ліктевого суглоба.
  • Використання захисного обладнання: Під час занять спортом, особливо видам, пов’язаними з повторюваними рухами рук, необхідно використовувати захисне обладнання для зниження ризику травм і перевантажень ліктевого суглоба.

Дивовижні факти про латеральний епікондиліт

Латеральний епікондиліт, відомий як “тенісний лікоть”, може розвиватися не лише у тенісистів. Ця хвороба може виникнути у людей, які займаються різними видами активності, що потребують повторюваних рухів передпліччя. Цікавим фактом є те, що латеральний епікондиліт може виникнути навіть у тих, хто ніколи не грав у теніс або інші спортивні види, пов’язані з аналогічними рухами.

Ще одним цікавим фактом є можливість розвитку латерального епікондиліту у людей, які переважно працюють в офісі або за комп’ютером, через постійне напруження та неправильне положення рук при використанні клавіатури та миші. Це підкреслює важливість правильної ергономіки робочого місця та профілактичних заходів для запобігання розвитку цієї хвороби.

Запитання по темі